У Бельгії під час реставрації церкви знайшли послання з минулого

Авторами виявилися маляри, які колись фарбували цей храм

Як повідомляє сайт journalist.today, у Бельгії під час ремонту старої церкви міста Антверпен робітники знайшли послання з минулого. Фотографії знахідки опубліковані на офіційній сторінці міста в Instagram.

Два аркуша паперу були заховані в сірниковій коробці в архітектурному елементі на стелі.

"Ми б хотіли дати пораду майбутнім поколінням, якщо війна знову розпочнеться. Щоб вижити, завжди зберігайте великі запаси їжі. Особливо рис, каву, борошно, тютюн, зерно і пшеницю. І не забувайте насолоджуватися, брати від життя все. Побачимося, хлопці!" – йдеться в посланні.

Авторами послання виявилися маляри, які фарбували цю церкву 21 липня 1941 року – Джон Янссен, Джул Гізелінк, Луї Шантрейн і Юл Ван Хемелдонк. На той момент усі вони переживали уже другу за своє життя світову війну.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.