39 відсотків поляків хочуть цензурувати істориків

Джерелом прагнень цензурувати є нарцистична національна ідентичність поляків

Такі дані оприлюднила компанія Ipsos на замовлення сайту OKO.press.

Питання, яке задавали соціологи звучало таким чином: "Чи треба позивати до суду істориків, які ставлять під загрозу репутацію Польщі, наприклад, написавши про участь поляків у Голокості?".

Приводом для опитування став процес проти дослідників Барбари Енгелькінг та Яна Грабовського. Вони у своїй книжці розповіли історію Едварда Маліновського, який в роки Другої світової війни пограбував єврейку, що переховувалась від знищення нацистами.

Польський суд виніс вирок про сплату істориками 100 тисяч злотих.

В ході соціологічного опитування виявилось, що 39% поляків підтримують позови проти істориків. Щоправда, 51 % висловились "ні" або "швидше ні".

 

Психолог, професор Міхал Білевич прокоментував цю статистику:

"Звідки виникає бажання цензурувати історію? По-перше, від когнітивного конформізму. Люди, закриті до нових знань, готові пристосуватися до більшості, з люттю реагують на будь-які спроби порушити консенсус щодо історії. Історія, на їх думку, повинна бути такою, якою вони її вивчили у школі, і крапка.

Другим джерелом тенденції є нарцистична національна ідентичність. Отже, найбільші цензори - це не люди, які по-справжньому пишаються історією власної нації, а ті, хто глибоко перконаний, що їх предки поводились аморально у минулому"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.