39 відсотків поляків хочуть цензурувати істориків

Джерелом прагнень цензурувати є нарцистична національна ідентичність поляків

Такі дані оприлюднила компанія Ipsos на замовлення сайту OKO.press.

Питання, яке задавали соціологи звучало таким чином: "Чи треба позивати до суду істориків, які ставлять під загрозу репутацію Польщі, наприклад, написавши про участь поляків у Голокості?".

Приводом для опитування став процес проти дослідників Барбари Енгелькінг та Яна Грабовського. Вони у своїй книжці розповіли історію Едварда Маліновського, який в роки Другої світової війни пограбував єврейку, що переховувалась від знищення нацистами.

Польський суд виніс вирок про сплату істориками 100 тисяч злотих.

В ході соціологічного опитування виявилось, що 39% поляків підтримують позови проти істориків. Щоправда, 51 % висловились "ні" або "швидше ні".

 

Психолог, професор Міхал Білевич прокоментував цю статистику:

"Звідки виникає бажання цензурувати історію? По-перше, від когнітивного конформізму. Люди, закриті до нових знань, готові пристосуватися до більшості, з люттю реагують на будь-які спроби порушити консенсус щодо історії. Історія, на їх думку, повинна бути такою, якою вони її вивчили у школі, і крапка.

Другим джерелом тенденції є нарцистична національна ідентичність. Отже, найбільші цензори - це не люди, які по-справжньому пишаються історією власної нації, а ті, хто глибоко перконаний, що їх предки поводились аморально у минулому"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.