Оголошено конкурс на комікс про Другу світову війну на Волині

ГО «Мнемоніка» планує створити комікс, сюжет якого буде базуватися на реальному пережитому досвіді людей в географічних межах волинського регіону в часі Другої світової війни

Завдяки художньому представленню реальних подій комікс має постати простором для саморефлексії читачів та читачок. У подальшому заплановано розробити методичні рекомендації щодо використання створеного коміксу в освітніх та просвітницьких цілях.

 

Організатори конкурсу розраховують, що потенційн/а автор/ка:

• розумітиметься на контексті подій Другої світової війни на Волині та сучасному дискурсі культури пам'яті про неї;

• узгодить концепт коміксу (графічної новели) із представником команди проекту "Стежками пам'яті" ГО "Мнемоніка" та зможе гнучко вносити зміни та адаптувати фінальну версію сценарію коміксу до завершення травня 2021 року відповідно до побажань замовника;

• матиме досвід створення сценаріїв хоча би в одному з напрямків: написання коміксів (графічних новел), сценаріїв драматичних творів, ігрового кіно чи синопсисів документальних фільмів або близький до цього досвід (просимо описати його в заявці).

Обсяг коміксу – 40 сторінок (включно із малюнками графічної новели). Текстова частина має включати від 12 000 до 15 000 символів.

Деталі конкурсу – за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.