У Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка

У травні 1920 року об'єднані військові сили Армії УНР та Війська Польського завдали перший вирішальний удар Червоній армії під Києвом, а їх перемогу 9 травня увінчав військовий парад на київському Хрещатику

Про це повідомляє Посольство України у Польщі.

 
У Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка, командира 6-ї січової стрілецької дивізії Армії УНР, який у 1920 р. під Замостем стримав наступ більшовицької армії, що прямувала на Варшаву і далі на Захід завойовувати Європу.

"Сьогоднішня подія є символічною, оскільки у травні 1920 року об'єднані військові сили Армії УНР та Війська Польського завдали перший вирішальний удар Червоній армії під Києвом, а їх перемогу 9 травня увінчав військовий парад на київському Хрещатику" - йдеться у повідомленні.

Посольство подякувало "всім, хто долучився до реалізації цієї важливої ініціативи, а особливо Президенту м.Гданськ пані Александрі Дулькевич, Голові міської ради - пані Агнєшці Овчарчак і депутатам ради та Консулу України в Гданську Леву Захарчишину".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.