IN MEMORIAM: помер останній визволитель Аушвіцу Давид Душман

У віці 98 років помер Давид Душман — останній живий солдат, який брав участь у визволенні полонених з нацистського табору смерті Аушвіц, що біля польського міста Освенцім

Чоловік помер у ніч із 4 на 5 червня у лікарні у Мюнхені, повідомляє BBC.

 

Душман, єврейський ветеран Червоної армії. Йому був 21 рік, коли 27 січня 1945 році він брав участь у звільненні в'язнів з Аушвіцу. Тоді на своєму танку Душман в'їхав в електричний паркан концтабору, поваливши огорожу і потім ділився з в'язнями їжею. 

"Душман був на передовій, коли у 1945 році викрили концтабір нацистів. Він був одним із визволителів Аушвіцу та врятував незліченні життя... Ми залишаємося йому глибоко вдячними та збережемо пам'ять про нього", - йдеться у повідомленні Єврейської культурної громади у Мюнхені.

"Коли ми прибули, то побачили огорожу та цих нещасних людей. Ми прорвали паркан своїми танками... Вони усі стояли у формі, тільки очі (було видно. - Ред.) — це було дуже страшно і жахливо", - переповідав чоловік. 

Після закінчення Другої Світової війни Душман став олімпійським фехтувальником СРСР, а згодом і одним з найкращих світових тренерів з фехтування, за даними Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Він тренував жіночу команду Радянського Союзу з фехтування понад 30 років і був свідком смертельного теракту на мюнхенській Олімпіаді, коли вбили двох ізраїльських спортсменів.

Аушвіц був одним із найбільших нацистських концтаборів, що існував від кінця травня 1940 до січня 1945 року на півдін Польщі, біля міста Освенцім. Щонайменше 1,1 мільйона людей було вбито в концтаборі, більшість з яких були євреями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.