Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив державним святом 17 вересня - день, коли у 1939 році радянські війська перейшли кордон Польщі після початку Другої світової війни

Про це передає Еспресо з посиланням на агенство БелТА.

 
17 вересня 1939 року СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання перед нацистами, напав на Польщу. За кілька днів агресори - Вермахт і Червона армія - провели у Бресті спільний парад. На трибуні (зліва направо) - генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Мойсейович Кривошеїн

Лукашенко назвав нове свято "Днем народної єдиності".

"Цей день став актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору", - заявили у Лукашенка. 

У повідомленні додають, що "відновлена" у 1939 році єдність дозволила Білорусі вистояти у роки війни і стати однією з співзасновниць ООН". 

Ризький мирний договір підписали у 1921 році між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з іншого. Він закінчив радянсько-польську війну та закріпив поділ земель нинішніих земель Білорусі та України між Польщею та СРСР.

Вторгнення радянських військ до Польщі у 1939 році відбулося згідно з таємною частиною пакту Ріббентропа-Молотова та призвело до остаточної окупації Польщі СРСР та нацистською Німеччиною на початок жовтня 1939 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.