АНОНС: онлайн-лекція «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

До 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, командира корпусу Січових Стрільців, команданта УВО, першого голови ОУН 10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

 
10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми "Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності". Лекція транслюватиметься на офіційному YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті↩

Початок – об 11:00.

Постать Євгена Коновальця є виключною в історії України періоду Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного періоду. У неповних 30 років він очолив найбоєздатнішу військову частину української армії – формацію Січових Стрільців, а згодом створив потужний національно-визвольний рух за українську державність.

Під час лекції буде проаналізовано останні місяці служби Євгена Коновальця в Армії УНР, пошуки ним шляхів об'єднання українських еміграційних сил.

А також ви дізнаєтеся про:

• спроби советських спецлужб завербувати Коновальця;

• маловідомі сторінки створення УВО та Євген Коновалець;

• місто Львів у житті Коновальця.

Про автора: Іван Хома – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка".

Наукові інтереси: військово-політичні процеси в Україні періоду Української революції 1917-1921 років. Автор книг "Січові Стрільці: Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр", "Євген Коновалець" тощо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.