Російські вболівальники у Копенгагені сплюндрували пам'ятник Тарасу Шевченку

Великий Кобзар був розфарбовий у російський триколор, а на постаменті скульптури можна було побачити вже давно відомі елементи російської пропаганди

Посольство України у Данії заявило, що, ймовірно, у ніч на 21 червня 2021 року, напередодні футбольного матчу Данія-Росія, було сплюндровано пам'ятник українському генію - Тарасу Григоровичу Шевченку у м.Копенгаген. Великий Кобзар був розфарбовий у російський триколор, а на постаменті скульптури можна було побачити вже давно відомі елементи російської пропаганди.

 

"Категорично засуджуємо цей прояв вандалізму та провокацію проти України. Цей ганебний випадок в черговий раз демонструє цивілізованому світу, що російська агресія проти України реальна. Жодної "громадянської" війни в Україні немає, а є лише злочинні дії Кремля, які переслідують все святе для кожного Українця у будь-якому куточку світу" - йдеться у повідомленні посольства.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.