Опублікували документи зі справи розстріляного письменника Майка Йогансена

Дослідники опублікували документи зі справи поета, прозаїка та перекладача Майка Йогансена, якого НКВД розстріляв у 1937 році за сфабрикованим обвинуваченням

Колекцію з 43-х документів про репресованого митця публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

 До збірки увійшли:

·  ордер на проведення обшуку та арешт Майка Йогансена;

·  анкета арештованого письменника;

· протоколи обшуків та квитанція з переліком речей арештованого;

· протоколи допитів письменника, свідків та  протоколи очної ставки;

·  обвинувальний висновок у справі митця;

·  довідка про виконання вироку (розстрілу) Йогансена; 

· лист Юрія Смолича та Олеся Гончара прокуророві УССР з проханням розглянути питання щодо реабілітації Майка Йогансена;

·   протокол допиту свідків, зокрема Юрія Смолича про Йогансена;

· визначення про скасування вироку і закриття справи Майка Йогансена у зв'язку відсутністю складу злочину, тощо.

У серпні 1937 року НКВД звинуватив українського письменника та перекладача Майка Йогансена у тому, що він є активним учасником української націоналістично-терористичної організації, яка планувала вбити керівників партії. 

Серед провин Йогансена — дружба з іншими літераторами та нерозуміння, чому арештовують письменників. Так, у протоколі допиту зафіксовано, що Йогансен: "...говорив, що посадили невинних людей, що Остап Вишня зовсім не терорист".

Майк Йогансен був завзятим мисливцем і це також було використано для обвинувачень. Під час обшуку у нього вилучили гладкоствольну мисливську рушницю, чохол та набої. Йогансена згодом змусили зізнатися, що під час одного з полювань вони з письменником Григорієм Епіком планували здійснити замах на керівників партії. 

Також письменники були незадоволені станом справ у літературі і ніби-то під час з однієї із зустрічей Григорій Епік поскаржився Йогансену:  "...У теперішній час не можна писати "справжні" українські роботи, доводиться "пекти" посередні книжечки, щоб зовнішньо проявляти себе, як затятий прибічник Радянської влади та здобути славу". 

В обвинувальному висновку у справі Майка Йогансена записали: обвинувачений повністю визнав свою провину.

27 жовтня 1937 року НКВД розстріляв Майка Йогансена у Києві.

Майже через 20 років справу письменника Майка Йогансена переглянули. Колеги Йогансена, що залишилися живими, свідчили: ніколи не помічали за письменником націоналістичних чи антирадянських проявів. Більше того, Йогансен був автором поезії про Леніна та ряду нарисів про соцбудівництво, які він зробив під час відрядження за Каспій.

"Встановлено, що Йогансен засуджений необгрунтовано, оскільки матеріали, що були покладені в основу обвинувального вироку під час перевірки не підтвердилися", — записала у висновку Військова прокуратура. 

У висновку також міститься інформація, що колишній співробітник НКВД, що брав участь у розслідуванні справи, був засуджений за антирадянську діяльність, у тому числі і за побиття кадрів радянсько-партійного апарату.

У березні 1958 року справу Майка Йогансена припинили за відсутністю складу злочину.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.