Як поет Михайль Семенко потрапив до рук НКВД: опублікували анімаційний ролик

Центр досліджень визвольного руху презентує анімаційну історію на основі архівної справи репресованого поета Михайля Семенка

У 1937 році НКВД заарештував українського поета-футуриста Михайля Семенка за звинуваченням у приналежності до української фашистської організації, що має на меті чинити терористичні дії проти керівництва партії. 

 

Поет не визнавав себе винним. Однак чекісти ретельно збирали інформацію, щоб довести зворотнє. У вересні 1937 року поет "вирішив" давати "правдиві та чистосердечні" свідчення. Про це він написав у заяві: "Визнаючи себе винним в активній участі в роботі української націоналістичної фашистської терористичної організації, прошу дати мені можливість приступити до правдивих показів в справі моєї контрреволюційної діяльності і її учасників, щоб я міг спокутувати свої тяжкі провини перед Радянською владою і Радянської батьківщиною".

НКВД присудив розстріляти поета. Вирок виконали у Києві 24 жовтня 1937 року.

Ролик можна переглянути на YouTube-каналі  Центру досліджень визвольного руху

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.