«Голосування під стволами»: у мережу виклали архівні документи про вибори 1946 року

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху продовжує публікувати у вільному доступі документи із викопного архіву українських повстанців. В них ідеться про проведення більшовиками виборів до Верховної Ради СРСР 10 лютого 1946 року. Чимало документів свідчать про насильницькі методи радянської влади та примус голосувати

Документи є частиною викопного архіву повстанців, який віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-Франківщині у 2019 році. 

 

Колекцію з понад 30-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

До збірки увійшли: 

  • загальні звіти про противиборчі акції та хід виборів до Верховної Ради СРСР;

  • протокол про побиття більшовиками селянина, що відмовився брати участь у виборах;

  • протокол з більшовицьких репресій котрих ужили більшовики в день виборів;

  • оригінальні рукописні протоколи зі свідчень місцевих мешканців, тощо. 

Документи збірки проливають світло на всі етапи організації виборів до Верховної Ради СРСР в лютому 1946 року радянською владою в Західній Україні. Документи походять переважно із Дрогобицької та Львівської області, зокрема Львова.

Підготовка до виборів 10 лютого 1946 року розпочалася заздалегідь. У населених пунктах Західної України були розгорнуті гарнізони. ОУН звітувала: у кожному селі заарештували 15-16 осіб. Крім арештів, повстанці згадують про інсценували вивезення селян у Сибір: їхнє майно розграбовували, а людей після виборів відпускали.

У документах ОУН містяться згадки і про голосування: "Цей день був для нас тріумфом успіху народного спротиву і повної солідаризації в бойкотуванні виборів, так що больш. (більшовики) були змушені самі ходити з урнами по селі і жебрати голоси".

У збірці йдеться про чималу кількість випадків насилля і примусу в день виборів. Зокрема, повстанці звітують, що людей били, вели голосувати під штиками, інсценували арешти незгодних, вдиралися до церков і звідти гнали людей на виборчі дільниці. Мали місце і фальсифікації: "Секретарці с/ради (сільської ради) приклали пістолю до голови і казали: "Вже 17 годин, а немає ще й половини голосів". 15 бюлетенів большевики докинули самі…".

Гарнізони залишалися в населених пунктах до березня-квітня 1946 року в рамках так званої "Великої блокади". В цей час відбувалися арешти, допити, депортація незгідних з результатом "найдемократичніших виборів у світі".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".