У ЦДАВО - нова директорка

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України очолила Лариса Левченко

10 серпня 2021 року Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив колективу нову директорку Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Ларису Левченко, яку призначено за конкурсом відповідно до наказу від 05.08.2021 № 221-ос.

 

У своїй промові Анатолій Хромов доручив новому директору забезпечити ефективну роботу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та як члену оновленої команди Укрдержархіву продовжити участь в реформуванні архівного законодавства та реалізації проєктів, спрямованих на удоступнення архівних документів.

Лариса Левченко, подякувала Керівництву за виявлену довіру та поділилася найближчими планами роботи.

Довідково.

У 1992 році Лариса Левченко закінчила Московський державний історико-архівний інститут за спеціальністю "науково-технічна інформація" та здобула кваліфікацію "документознавець – організатор науково-технічної інформації. Технологія інформаційних процесів".

У 2014 році навчалася у Міжнародній школі Голокосту Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль), у 2017 році пройшла наукове стажування в Департаменті архівістики Інституту історії Познанського університету імені Адама Міцкевича (Познань, Республіка Польща).

Доктор історичних наук, професор кафедри історії. Автор понад 150 наукових праць.

Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, почесною грамотою Державного комітету архівів України, подякою Меморіального комплексу Катастрофи та героїзму єврейського народу Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль), іншими відзнаками.

В архівній сфері працює близько 29 років, зокрема з жовтня 2003 року – директор Державного архіву Миколаївської області, з вересня 2020 року – заступник Голови Державної архівної служби України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.