У Дніпрі декомунізували флагштоки на історичному музеї

Із флагштоків на двох корпусах музею зрізали заборонену в Україні радянську символіку – серп, молот і зірку

У Дніпрі на двох будівлях національного історичного музею імені Яворницького декомунізували флагштоки. Про це у вівторок повідомило Радіо Свобода.

 

Про заборонену символіку на флагштоках на початку серпня в соцмережах написав учасник бойових дій на Донбасі Олег Чистопольцев, допис набув розголосу. Як він розповів у коментарі Радіо Свобода, до 30-річчя Незалежності України він має намір встановити флагшток з державним прапором на своєму будинку, тому приглядається до стану флагштоків і прапорів у місті.

За його словами, синьо-жовті прапори у тримачах з радянською символікою виглядають досить дивно, і такі він помітив не тільки на будівлі музею, а й на інших спорудах у центрі міста.

"У центрі міста є такі тримачі. Статистики в мене немає, але, наприклад, такий тримач я помітив на будівлі, розташованій прямо на площі Героїв Майдану. Такий собі оксиморон – поєднання непоєднуваного. Чому я звертаю на це увагу? У себе на під'їзді до Дня Незалежності я хочу встановити тримач із прапором. Хочу поширити цю ідею, закликати мешканців – прикрасити свої помешкання, місто прапорами. Звертаю увагу також на стан прапорів, які вже є. Подекуди вони пошарпані, як ганчірки: люди повісили, але не стежать за ними", – розповів Чистопольцев.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.