Запущено новий онлайн-архів «Інтерактивний український Відень»

Архів створений з метою збору, уніфікації, популяризації та промоції будь-якої цікавої інформації, що пов'язана із Україною чи українським у Відні та Австрії. У відповідних рубриках архів міститиме каталог інформації про події, персони, місця, пам'ятники, будинки, вулиці, організації та ін., починаючи від наявної доступної інформації (близько XVI століття) до сьогодення

 

В онлайн-архіві будуть інтерактивні мапи, які даватимуть можливість зробити онлайн-екскурсії із майбутніми можливостями для кооперації - співпраця з гідами; тематичні маршрути українського Відня (музичний, кулінарний, слідами відомих письменників, адвокатів, політиків, мистецький та ін). Також влаштування тематичних вечорів вшанування пам"яті, кооперації з відповідними
громадами, спільні проєкти на основі доступної інформації.

В майбутньому планується розробити цікаві тематичні маршрути, базуючись на наявній доступній інформації залучаючи сучасний ландшафт українського Відня - у співпраці з місцевими сучасниками: адвокатами, лікарями, діячами культури, бізнесу і тп.

За новинами проєкту слідкуйте на фейсбук-сторінці Товариства української молоді в Австрії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.