Президент присвоїв військовим підрозділам почесні найменування на честь історичних осіб

Військові частини отримали найменування на честь князів Аскольда, Володимира, Лева, козацького полковника Михайла Тиші, гетьмана Михайла Дорошенка, а також Михайла Грушевського, Юрка Тютюнника та Геннадія Воробйова

До 30-річчя Незалежності президент України присвоїв почесні найменування підрозділам Збройних сил України та інших сил оборони. Зокрема, 25-та бригада ДШВ стала Січеславською (замість Дніпропетровської), а 101-ша бригада охорони Генштабу отримала ім'я нещодавно померлого першого заступника начальника ГШ Геннадія Воробйова.

Як передає "Новинарня", про це йдеться в указах №№409-422/2021, що датовані 23 серпня.

 

Відповідно до цих актів, надалі підрозділи будуть іменуватися так:

  • 138-й центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича;
  • 91-й окремий Охтирський полк оперативного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 38-й зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Генадія Воробйова (у 2006-2009 рр., 2014 р. – перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, 2009-2014 – командувач Сухопутних військ; у 2014 р. був в. о. командувача військ АТО; паптово помер 2017 р.);
  • 1-ша окрема бригада імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту;
  • 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України;
  • 138-ма Дніпровська зенітна ракетна бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 223-й зенітний ракетний полк імені Українських Січових Стрільців Повітряних Сил Збройних Сил України (досі він був Теребовлянський);
  • 164-та радіотехнічна Слобідська бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 302-й зенітний ракетний Харківський полк Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 54-й окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші Сухопутних військ Збройних Сил України (Михайло Тиша – український військовий та державний діяч часів козаччини XVII ст., полковник Волинського (Звягельського) козацького полку);
  • 31-й окремий полк зв'язку та радіотехнічного забезпечення імені гетьмана Михайла Дорошенка Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 11-та бригада імені Михайла Грушевського Національної гвардії України;
  • 25-та бригада охорони громадського порядку імені князя Аскольда Національної гвардії України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.