Президент присвоїв військовим підрозділам почесні найменування на честь історичних осіб

Військові частини отримали найменування на честь князів Аскольда, Володимира, Лева, козацького полковника Михайла Тиші, гетьмана Михайла Дорошенка, а також Михайла Грушевського, Юрка Тютюнника та Геннадія Воробйова

До 30-річчя Незалежності президент України присвоїв почесні найменування підрозділам Збройних сил України та інших сил оборони. Зокрема, 25-та бригада ДШВ стала Січеславською (замість Дніпропетровської), а 101-ша бригада охорони Генштабу отримала ім'я нещодавно померлого першого заступника начальника ГШ Геннадія Воробйова.

Як передає "Новинарня", про це йдеться в указах №№409-422/2021, що датовані 23 серпня.

 

Відповідно до цих актів, надалі підрозділи будуть іменуватися так:

  • 138-й центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича;
  • 91-й окремий Охтирський полк оперативного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 38-й зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника Сухопутних військ Збройних Сил України;
  • 101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Генадія Воробйова (у 2006-2009 рр., 2014 р. – перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, 2009-2014 – командувач Сухопутних військ; у 2014 р. був в. о. командувача військ АТО; паптово помер 2017 р.);
  • 1-ша окрема бригада імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту;
  • 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України;
  • 138-ма Дніпровська зенітна ракетна бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 223-й зенітний ракетний полк імені Українських Січових Стрільців Повітряних Сил Збройних Сил України (досі він був Теребовлянський);
  • 164-та радіотехнічна Слобідська бригада Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 302-й зенітний ракетний Харківський полк Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 54-й окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші Сухопутних військ Збройних Сил України (Михайло Тиша – український військовий та державний діяч часів козаччини XVII ст., полковник Волинського (Звягельського) козацького полку);
  • 31-й окремий полк зв'язку та радіотехнічного забезпечення імені гетьмана Михайла Дорошенка Повітряних Сил Збройних Сил України;
  • 11-та бригада імені Михайла Грушевського Національної гвардії України;
  • 25-та бригада охорони громадського порядку імені князя Аскольда Національної гвардії України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.