АНОНС: (Не)відкриті радянські архіви України та Латвії: дискусія

Під час зустрічі українські та латвійські архівісти розкажуть чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними, чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ

Круглий стіл "Доступ до документів репресивних органів в Україні та Латвії" відбудеться у четвер 26 серпня об 11:00 у Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

 

Реєстрація завершується сьогодні, 25 серпня, о 15:00.

Форма реєстрації для працівників медіа: https://cutt.ly/VQCM60g.

Серед учасників обговорення: 

  • Юріс Пойканс – Надзвичайний та повноважний посол Латвійської Республіки в Україні (участь уточнюється);

  • Ритварс Янсонс – парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки;

  • Мара Спруджа – директорка Національного архіву Латвії;

  • Інгуна Слайдіня – заступниця директорки Національного архіву Латвії;

  • Гинтс Зелменіс – старший експерт Національного архіву Латвії;

  • Павел Жачек – історик, перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія), член Парламенту;

  • Микита Потураєв – голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

  • Анатолій Хромов – керівник Державної архівної служби України;

  • Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

  • керівники архівних установ та музеїв України, науковці, громадські діячі. 

Модератором дискусії виступить директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик. 

Перед тим, о 10:00, Архів національної пам'яті та Національний архів Латвії урочисто підпишуть договір про співпрацю між установами. Це надасть дослідникам ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами. Архіви планують обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією, копіями документів, створюватимуть спільні наукові та культурні проекти.

Відвідати дискусію можуть усі охочі за умови попередньої реєстрації: https://cutt.ly/6QCNF5m. Учасники почують виступи фахівців архівної сфери України та Латвії, а також поставлять запитання спікерам.

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.