АНОНС: (Не)відкриті радянські архіви України та Латвії: дискусія

Під час зустрічі українські та латвійські архівісти розкажуть чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними, чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ

Круглий стіл "Доступ до документів репресивних органів в Україні та Латвії" відбудеться у четвер 26 серпня об 11:00 у Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

 

Реєстрація завершується сьогодні, 25 серпня, о 15:00.

Форма реєстрації для працівників медіа: https://cutt.ly/VQCM60g.

Серед учасників обговорення: 

  • Юріс Пойканс – Надзвичайний та повноважний посол Латвійської Республіки в Україні (участь уточнюється);

  • Ритварс Янсонс – парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки;

  • Мара Спруджа – директорка Національного архіву Латвії;

  • Інгуна Слайдіня – заступниця директорки Національного архіву Латвії;

  • Гинтс Зелменіс – старший експерт Національного архіву Латвії;

  • Павел Жачек – історик, перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія), член Парламенту;

  • Микита Потураєв – голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

  • Анатолій Хромов – керівник Державної архівної служби України;

  • Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

  • керівники архівних установ та музеїв України, науковці, громадські діячі. 

Модератором дискусії виступить директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик. 

Перед тим, о 10:00, Архів національної пам'яті та Національний архів Латвії урочисто підпишуть договір про співпрацю між установами. Це надасть дослідникам ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами. Архіви планують обмінюватимуться практичним досвідом, інформацією, копіями документів, створюватимуть спільні наукові та культурні проекти.

Відвідати дискусію можуть усі охочі за умови попередньої реєстрації: https://cutt.ly/6QCNF5m. Учасники почують виступи фахівців архівної сфери України та Латвії, а також поставлять запитання спікерам.

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.