АНОНС: дискусія “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років "поневірянь" українських політологів".

 

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за сприяння Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.

Учасники: Олексій Гарань – професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи"; Ганна Гопко - голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, доктор історичних наук; Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Ростислав Павленко – народний депутат ВР України IX скликання, заступник Голови Адміністрації Президента України (2014-2018), співзасновник Школи політичної аналітики і зав. кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2003-2004).

Коротко. Інтелектуал, політолог, суспільствознавець у пострадянському суспільстві майже кожен день стикається з проблемами морального вибору. Користуючись нагодою – виходом у світ за підтримки Фонду Наумана книги професора Могилянки та наукового директора Фонду "Демініціативи" Олексія Гараня "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", пропонуємо до дискусії такі питання:

-Проблема вибору: як колишні комуністи "вбивали Дракона".

-"Науковий націоналізм" замість "наукового комунізму"? Чи здатні українські політологи до науковості і об'єктивності?

-Порошенко: "шоколадний король" чи державник? Критика влади під час війни.

-Зеленський: #какая разница і закриття холдингу Медведчука. Як запобігти "зраді" і не розхитати країну?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyQFa_U3PZq5LFUpf0iJo4cdKhYbwsfdWfUiDMIDK4FB2UzA/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.