АНОНС: дискусія “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років "поневірянь" українських політологів".

 

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за сприяння Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.

Учасники: Олексій Гарань – професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи"; Ганна Гопко - голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, доктор історичних наук; Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Ростислав Павленко – народний депутат ВР України IX скликання, заступник Голови Адміністрації Президента України (2014-2018), співзасновник Школи політичної аналітики і зав. кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2003-2004).

Коротко. Інтелектуал, політолог, суспільствознавець у пострадянському суспільстві майже кожен день стикається з проблемами морального вибору. Користуючись нагодою – виходом у світ за підтримки Фонду Наумана книги професора Могилянки та наукового директора Фонду "Демініціативи" Олексія Гараня "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", пропонуємо до дискусії такі питання:

-Проблема вибору: як колишні комуністи "вбивали Дракона".

-"Науковий націоналізм" замість "наукового комунізму"? Чи здатні українські політологи до науковості і об'єктивності?

-Порошенко: "шоколадний король" чи державник? Критика влади під час війни.

-Зеленський: #какая разница і закриття холдингу Медведчука. Як запобігти "зраді" і не розхитати країну?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyQFa_U3PZq5LFUpf0iJo4cdKhYbwsfdWfUiDMIDK4FB2UzA/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.