АНОНС: дискусія “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : “Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів”

26 серпня об 11:00 відбудеться дискусія на тему : "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років "поневірянь" українських політологів".

 

Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за сприяння Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.

Учасники: Олексій Гарань – професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи"; Ганна Гопко - голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС, голова Комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, кандидат наук із соціальних комунікацій; Ярослав Грицак – професор Українського католицького університету, доктор історичних наук; Володимир Кулик – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Ростислав Павленко – народний депутат ВР України IX скликання, заступник Голови Адміністрації Президента України (2014-2018), співзасновник Школи політичної аналітики і зав. кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2003-2004).

Коротко. Інтелектуал, політолог, суспільствознавець у пострадянському суспільстві майже кожен день стикається з проблемами морального вибору. Користуючись нагодою – виходом у світ за підтримки Фонду Наумана книги професора Могилянки та наукового директора Фонду "Демініціативи" Олексія Гараня "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", пропонуємо до дискусії такі питання:

-Проблема вибору: як колишні комуністи "вбивали Дракона".

-"Науковий націоналізм" замість "наукового комунізму"? Чи здатні українські політологи до науковості і об'єктивності?

-Порошенко: "шоколадний король" чи державник? Критика влади під час війни.

-Зеленський: #какая разница і закриття холдингу Медведчука. Як запобігти "зраді" і не розхитати країну?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyQFa_U3PZq5LFUpf0iJo4cdKhYbwsfdWfUiDMIDK4FB2UzA/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.