АНОНС: виставка "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921"

Український інститут національної пам'яті спільно з Національним музеєм історії України, Бібліотекою імені Олега Ольжича відкривають вуличну фотодокументальну виставку "Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917-1921".

В четвер 26 серпня, о 13.00 год.  за адресою вул. Хрещатик, 22 (біля будівлі Головпоштамту) відкриється виставка, присвячена художній естетиці Української революції 1917-1921 років.

 

Виставка відображає процес творення художньої естетики державного чину - розробки проектів державних гербів, прапорів, печаток, військової уніформи, естетики державних документів - банкнот, поштових марок, паспортів, грамот і т.д. Особливості розвитку художнього мистецтва, візуалізація постатей та подій Української революції 1917-1921 рр. в картинах, малюнках, листівках та поштівках.

Вплив подій Української революції на творчість українських письменників та поетів, українське книговидання в ті часи. Відродження українського музичного мистецтва, світове турне Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця й тріумф "Щедрика" Миколи Леонтовича.

Розвиток українського театрального мистецтва й піднесення його до європейського рівня. Життя й діяльність ї видатних українських митців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Івана Кавалерідзе та Леоніда Перфецького, Олександра Олеся та Павла Тичини, Миколи Леонтовича та Олександра Кошиця, Панаса Тобілевича (Саксаганського) й Леся Курбаса.

"Цьогоріч завершується цикл відзначень 100-літніх ювілеїв подій Української революції 1917-1921 років. За ці чотири роки ми з партнерами реалізували десятки інформаційно-просвітницьких проектів, в яких розповідали про різні вияви і аспекти Української революції і українського державотворення - парламент, уряд, дипломатію, військо, флот, символіку тощо.

Однак Українська революція - це не лише про державотворення або ж боротьбу за державність, хоча це головне, але й національне, культурне та духовне відродження українців. Тому в цьому проекті ми вирішили зосередитись на українському мистецтві в часи революції: художньому мистецтві, літературі, театрі, музиці, мистцво в пропаганді.

Глядачі зможуть познайомитися з унікальними творіннями видатних українських мистців - Георгія Нарбута і Василя Кричевського, Юліана Буцманюка і Леоніда Перфецького й багатьох інших" - відзначив один із авторів виставки, начальник Управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін.

До участі в презентації запрошені: 

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики
  • Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України
  • Валентина Піскун, доктор історичних наук, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України
  • Артур Орленов, художник-баталіст
  • Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП






Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.