В Узбекистані реабілітували 115 жертв сталінського терору

Верховний суд Узбекистану реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-30-х роках і засуджених до розстрілу або позбавлення волі в концтаборах

Верховний суд Узбекистану на відкритому засіданні 25 серпня реабілітував 115 осіб, репресованих в 1920-1930-х роках.

Про це повідомив сайт Gazeta.uz.

 


Було розглянуто шість кримінальних справ, що надійшли до Верховного суду 24 лютого. Список жертв репресій склала робоча група, утворена указом президента Узбекистана Шавката Мірзійоєва від 8 жовтня 2020 року "Про додаткові заходи щодо глибшого вивчення спадщини і увічнення пам'яті жертв репресій".

У матеріалах кримінальних справ, розглянутих Верховним судом, були відсутні будь-які рішення суду. Частина репресованих була засуджена до розстрілу або ув'язненню в концтаборах "трійками" ОГПУ (Об'єднаного державного політичного управління) при Раді народних комісарів СРСР.

Всі 115 осіб реабілітовані відповідно до статті 83 Кримінально-процесуального кодексу ("Підстави для реабілітації").

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.