У Житомирі відбулася прем'єра документального фільму про Сергія Корольова

У межах артфестивалю «День житомирян» відбулася прем’єра документального фільму про вченого і конструктора, основоположника практичної космонавтики Сергія Корольова «Незламний. Шлях до мрії».

Про це повідомляє Житомирська міська рада, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, "червоною доріжкою" пройшлися творці фільму, актори стрічки та глядачі.

За словами режисера фільму заслуженого артиста України Петра Авраменка, зйомки проходили у Житомирі, Бердичеві, Хмельницькому та Одесі. Участь у них взяли понад 170 житомирян.

"Незламний.Шлях до мрії" - це третій фільм, що увійшов до проєкту "Видатні постаті Житомира", який розповідає про легендарні, цікаві, містичні та загадкові постаті краю. Перша стрічка проєкту – "Вогонь самопосвяти" - розповідає про життя Олега Ольжича, друга - фільм "Де Шодуар?" - про барона Івана де Шодуара.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.