СБУ забезпечує вільний доступ до архівів Голодомору

Служба безпеки України і надалі буде забезпечувати вільне і неупереджене дослідження матеріалів, які зберігаються в її архіві та стосуються Голодомору й інших злочинів тоталітарного режиму

Про це заявив директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут на міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо".

 

"Завдання спецслужби – захищати державні інтереси, зокрема в інформаційній війні. В інтересах України й надалі забезпечувати вільні та неупереджені дослідження минулого. Тож СБУ продовжить роботу за цим напрямом і надаватиме всім зацікавленим доступ до правди про злочини тоталітарного режиму", – підкреслив Андрій Когут.

Він наголосив, що тема Голодомору і сьогодні використовується РФ у гібридній війні проти України. Зокрема, відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому – питання захисту інформаційного простору держави.

Директор Архіву СБУ нагадав, що у 2009 році СБУ вела провадження кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках. Тоді слідство зібрало 330 томів справи, допитало 1890 свідків і встановило 857 місць масових поховань жертв Голодомору. Слідчі спецслужби визначили, що партійні керівники СРСР умисно організували знищення українців. І у 2010 році суд підтвердив факт геноциду, хоча й закрив кримінальну справу у зв'язку зі смертю її фігурантів.

"З одного боку такі розслідування – це символічний крок. А з іншого – важливий юридичний момент, який вкотре підтверджує офіційну позицію держави. Дає розуміння: злочини проти українського народу не мають строку давності", – зазначив Андрій Когут.

За його словами, слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні. І архіви є джерелом не тільки для наукових досліджень, а й інформації для спецслужби.

Андрій Когут підкреслив, що державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. І скористатися ним можуть усі, кого цікавить період тоталітарного комуністичного режиму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.