СБУ забезпечує вільний доступ до архівів Голодомору

Служба безпеки України і надалі буде забезпечувати вільне і неупереджене дослідження матеріалів, які зберігаються в її архіві та стосуються Голодомору й інших злочинів тоталітарного режиму

Про це заявив директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут на міжнародному форумі "Масові штучні голоди: пам'ятаємо, вшановуємо".

 

"Завдання спецслужби – захищати державні інтереси, зокрема в інформаційній війні. В інтересах України й надалі забезпечувати вільні та неупереджені дослідження минулого. Тож СБУ продовжить роботу за цим напрямом і надаватиме всім зацікавленим доступ до правди про злочини тоталітарного режиму", – підкреслив Андрій Когут.

Він наголосив, що тема Голодомору і сьогодні використовується РФ у гібридній війні проти України. Зокрема, відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому – питання захисту інформаційного простору держави.

Директор Архіву СБУ нагадав, що у 2009 році СБУ вела провадження кримінальної справи за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках. Тоді слідство зібрало 330 томів справи, допитало 1890 свідків і встановило 857 місць масових поховань жертв Голодомору. Слідчі спецслужби визначили, що партійні керівники СРСР умисно організували знищення українців. І у 2010 році суд підтвердив факт геноциду, хоча й закрив кримінальну справу у зв'язку зі смертю її фігурантів.

"З одного боку такі розслідування – це символічний крок. А з іншого – важливий юридичний момент, який вкотре підтверджує офіційну позицію держави. Дає розуміння: злочини проти українського народу не мають строку давності", – зазначив Андрій Когут.

За його словами, слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні. І архіви є джерелом не тільки для наукових досліджень, а й інформації для спецслужби.

Андрій Когут підкреслив, що державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. І скористатися ним можуть усі, кого цікавить період тоталітарного комуністичного режиму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.