У Празі відкрилася виставка до 100-річчя заснування Українського вільного університету

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки «Клементинум» було відкрито документальну виставку

З нагоди відзначення у цьому році 100-річчя з дня заснування Українського вільного університету у Відні та 100-річчя з дня перенесення УВУ до Праги у вівторок 7 вересня в історичному приміщенні Національної бібліотеки Чеської Республіки "Клементинум" було відкрито документальну виставку. Виставка, яку підготував колектив дослідників з наукової групи Collegium Europaeum, що діє при Карловому університеті в Празі та Академії наук Чехії, розповідає історію УВУ через короткі біографії професорів, що працювали у цьому навчальному закладі в часи "празького періоду" УВУ, який припадає на 1921 – 1945 роки.
 
У відкритті виставки взяли участь директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка, головний автор експозиції Петр Главачек та посол України в Чехії Євген Перебийніс. Спеціальним запрошеним гостем на події стала ректорка Українського вільного університету, який з 1945 року до сьогодні діє у Мюнхені, пані Марія Пришляк. Виступаючи перед гостями, пані Пришляк нагадала присутнім про непересічне значення університету в середовищі міжвоєнної української діаспори, а також наголосила на його важливій ролі в процесі розвитку української науки після переїзду до Мюнхена в 1945 році.
У наші дні, за словами ректорки, університет виконує функцію "посла України в Європі" та допомагає поширювати знання про Україну у світі. Посол Євген Перебийніс і ректорка Марія Пришляк подякували чеському та словацькому народу за створення сприятливих умов для розвитку УВУ в міжвоєнний період. Зокрема, дякуючи спеціальній програмі допомоги, яку започаткував Томаш Гарик Масарик сто років тому в 1921 році, роки в Празі будуть згадуватися в історії УВУ як "золотий празький період", відзначила Марія Пришляк.
Представлена виставка коротко розповідає про історію та значення Українського вільного університету в міжвоєнний період його існування. Головна частина експозиції присвячена розповідям про провідних українських інтелектуалів, що співпрацювали з УВУ. Через долі окремих представників міжвоєнної української еліти виставка знайомить з історією української еміграції в непрості часи першої половини ХХ століття та її внеском у розвиток чеської та європейської науки та культури. Виставку доповнює також репрезентативна вибірка публікацій, які були видані як діячами УВУ, так і пізнішими дослідниками діяльності університету, що знаходяться у фондах Слов'янської бібліотеки.
Уперше виставку було представлено в 2015 році на Філософському факультеті Карлового університету. Тоді ж було видано і книгу "Особистості Українського вільного університету в Празі в 1921 – 1945 роках". Сучасну розширену експозицію спільно підготували Collegium Europaeum, Слов'янська бібліотека та Посольство України в Чехії.
Виставка демонструватиметься в Клементинумі до 30 жовтня з понеділка по суботу з 09 до 19 години.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.