Нацбанк заборонив заходити в Архів національної пам‘яті

На думку НБУ Архів національної пам‘яті «становить загрозу безпеці суспільства і держави»

Про це повідомив директор архіву Ігор Кулик.
 
Національний банк України заборонив працівникам Архіву національної пам'яті вхід до свого приміщення у Києві на вулиці Пухівській, 7.
Директор архіву Ігор Кулик повідомив, що Архів національної пам'яті не отримав від Національного банку України жодного офіційного повідомлення про заборону проходу до своєї будівлі. Лист від НБУ був відправлений тільки на адресу Українського інституту національної пам'яті. Хоча Архів не є структурним підрозділом УІНП, а окремою бюджетною установою.
Архів національної пам'яті розташований у колишній будівлі та на колишній території НБУ. Нацбанк вважає, що будівля не була передана архіву, а тому забороняє вхід на територію працівникам архіву.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.