Розпочалось громадське обговорення проєкту Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні»

На сайті Міністерства культури та інформаційної політики розпочалося громадське обговорення проєкту закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні»

Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило про громадське обговорення проєкту Закону України "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", метою якого є визначення переліку державних та інших свят, пам'ятних дат і скорботних днів в Україні, які мають загальнодержавне значення, визначення їх категорій, порядку встановлення та особливостей відзначення.

 

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до 2 жовтня 2021 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І. Франка, 19 або на електронну адресу: palokha.s@mkip.gov.ua

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта: Пальоха Сергій, головний спеціаліст експертної групи з релігій та етнополітики Директорату соціокультурного розвитку, електронна адреса: palokha.s@mkip.gov.ua

Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.