Розпочалось громадське обговорення проєкту Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні»

На сайті Міністерства культури та інформаційної політики розпочалося громадське обговорення проєкту закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні»

Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило про громадське обговорення проєкту Закону України "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", метою якого є визначення переліку державних та інших свят, пам'ятних дат і скорботних днів в Україні, які мають загальнодержавне значення, визначення їх категорій, порядку встановлення та особливостей відзначення.

 

Зауваження і пропозиції до проєкту акта приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до 2 жовтня 2021 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І. Франка, 19 або на електронну адресу: palokha.s@mkip.gov.ua

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта: Пальоха Сергій, головний спеціаліст експертної групи з релігій та етнополітики Директорату соціокультурного розвитку, електронна адреса: palokha.s@mkip.gov.ua

Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.