Уряд виділив кошти на Галузевого державний архів УІНП

Кабінет Міністрів виділив 34 млн грн на реконструкцію будівлі галузевого архіву Українського інституту національної пам`яті.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, Відповідне розпорядження про перерозподіл бюджетних коштів Уряд прийняв на своєму 22 вересня.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті створений у червні 2019 року. Його завдання – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які свого часу також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема в Німеччині, Литві, Чехії, Польщі, Угорщині.

Архів отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Це приміщення потребує реконструкції. Відповідний проєкт Архів презентував у липні цього року. Ним передбачені Open space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища. 

У майбутньому в Архіві національної пам'яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів правоохоронних органів. Планується, що це буде найбільший архів не лише на території України, а й серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.