У Любліні урочисто відкривають пам'ятник Омеляну Ковчу

У Любліні урочисто відкриють пам'ятник видатному українському гуманісту — отцю Омеляну Ковчу, “пароху концтабору Майданек”

У Польщі 4 жовтня на високому рівні пройде церемонія відкриття пам'ятника видатному українському гуманісту священику-рятівнику Омеляну Ковчу. Також після "ковідної" перерви вручать міжнародну відзнаку його імені. Урочистості очолять Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук та мер міста Любліна Кшиштоф Жук. Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". 

 

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як "парох концтабору Майданек", стоїть на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща. 

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 році його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

 Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам'ятник українцеві Омеляну Ковчу та всіляко сприяла реалізації проєкту. Над проектом працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.  Монумент, створений на благодійні внески, поставили поблизу входу до Меморіального комплексу-музею "Майданек", він переданий громаді Любліна як дар від України.

Монумент встановили навесні цього року, втім відкриття запланували на час послаблення карантину. Опікувалися цією справою українські Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Омеляна Ковча, Фундація "Гуманітарні ініціативи" та польська Фундація духовної культури пограниччя. 

Мистецьку частину розпочне "Прелюдія" видатного польського режисера Лешека Мондзіка, а завершить виступ відомого українського дуету "Сестри Тельнюк". Режисером урочистостей є Василь Вовкун, генеральний директор Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.