АНОНС: обговорення книги Ольгерда-Іполита Бочковського «Вибрані праці та документи»

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт

19 жовтня 2021 р. відбудеться чергове засідання книжкового семінару "Передумування модерної історії України", присвячене обговоренню вибраних творів Ольгерда-Іполита Бочковського (1885-1939).

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт.

Його біографія також дуже цікава: народившись на Півдні України в сім'ї змішаного польсько-литовського походження, він вирішив стати українцем. Під час Української революції 1917-1920 років Бочковський був членом української дипломатичної місії в Чехословаччині, а в міжвоєнний період читав лекції в Українському вільному університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах.

У 1933 році він очолив Комітет голоду, який надавав допомогу жертвам Голодомору, і написав "Відкритий лист" колишньому прем'єр-міністру Франції Едуару Ерріо, який заперечував голод в Україні.

 

Дискусію проводитиме професор Ярослав Грицак. Він спілкуватиметься з професоркою Олею Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), яка разом з Мирославом Чехом уклала та відредагувала цю збірку; Віталієм Пономарьовим, автором нової біографії Ольгерда-Іполита Бочковського; професором Петром Вробелем (Університет Торонто), який зробив огляд збірки; професором Томашем Стриєком, істориком та соціологом з Інституту політичних досліджень Польської академії наук; та доктором Данилом Судиним (Український Католицький Університет), соціологом, що спеціалізується на історії української суспільно-політичної думки.

Дискусія відбуватиметься англійською та українською мовами з синхронним перекладом.

Зареєструватися на Зум-трансляцію, яка відбудеться у ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021 р. о 10:30 (MDT, UTC-6) | 12:30 (EDT, UTC-4) | 19:30 (EEST, UTC+3) можна за посиланням.

Обговорення книги також буде транслюватися в прямому ефірі на сторінці CIUS у Facebook.

Протягом обмеженого часу є можливість придбати всі 3 томи україномовної збірки Ольгерда-Іполита Бочковського "Вибрані праці та документи". Томі 1, 2, 3 (ч. 1 + 2) зі знижкою 25% на веб-сайті CIUS Press.  

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.