АНОНС: обговорення книги Ольгерда-Іполита Бочковського «Вибрані праці та документи»

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт

19 жовтня 2021 р. відбудеться чергове засідання книжкового семінару "Передумування модерної історії України", присвячене обговоренню вибраних творів Ольгерда-Іполита Бочковського (1885-1939).

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт.

Його біографія також дуже цікава: народившись на Півдні України в сім'ї змішаного польсько-литовського походження, він вирішив стати українцем. Під час Української революції 1917-1920 років Бочковський був членом української дипломатичної місії в Чехословаччині, а в міжвоєнний період читав лекції в Українському вільному університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах.

У 1933 році він очолив Комітет голоду, який надавав допомогу жертвам Голодомору, і написав "Відкритий лист" колишньому прем'єр-міністру Франції Едуару Ерріо, який заперечував голод в Україні.

 

Дискусію проводитиме професор Ярослав Грицак. Він спілкуватиметься з професоркою Олею Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), яка разом з Мирославом Чехом уклала та відредагувала цю збірку; Віталієм Пономарьовим, автором нової біографії Ольгерда-Іполита Бочковського; професором Петром Вробелем (Університет Торонто), який зробив огляд збірки; професором Томашем Стриєком, істориком та соціологом з Інституту політичних досліджень Польської академії наук; та доктором Данилом Судиним (Український Католицький Університет), соціологом, що спеціалізується на історії української суспільно-політичної думки.

Дискусія відбуватиметься англійською та українською мовами з синхронним перекладом.

Зареєструватися на Зум-трансляцію, яка відбудеться у ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021 р. о 10:30 (MDT, UTC-6) | 12:30 (EDT, UTC-4) | 19:30 (EEST, UTC+3) можна за посиланням.

Обговорення книги також буде транслюватися в прямому ефірі на сторінці CIUS у Facebook.

Протягом обмеженого часу є можливість придбати всі 3 томи україномовної збірки Ольгерда-Іполита Бочковського "Вибрані праці та документи". Томі 1, 2, 3 (ч. 1 + 2) зі знижкою 25% на веб-сайті CIUS Press.  

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.