На Черкащині палацу 1903 року повернуть первісний вигляд

У місті Тальне Черкаської області планують повернути двоповерховому мисливському палацу графів Шувалових 1903 року його первісний вигляд за допомогою креслень данського архітектора Клеменсена та повністю відновити колишній англійський парк.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів архітектор-реставратор Анатолій Ізотов.

 

"Для цього в Данії знайшли креслення архітектора Клеменсена, а в російському Петербурзі, в архіві графів Шувалових – найменші деталі інтер'єру. Для відновлювальних робіт підземної графської кухні та старовинного підземного переходу планується залучити метробудівців із Києва. Реставрацією опікуються депутат обласної ради Ігор Новицький та голова Черкаської ОДА Олександр Скічко, – розповів Ізотов.

За його словами, Черкаська обласна рада виділила 800 тисяч гривень на проєктні роботи в цьому році.

"У Данії знайшли старі історичні креслення. Бачимо, що тут була австрійська система водовідведення й каналізації. Ринв уже немає, але місця, де вони кріпилися, залишилися. Заглибившись туди знайшли первісну систему водовідведення. Уже відкопали більшу частину труб. Робитимемо все так, як задумував архітектор Клеменсен", - зазначив реставратор і додав, що наступного року планується відновити фундамент, залити щілини смолою, провести повну гідроізоляцію.

Одночасно з палацом відновлюватимуть й англійський парк площею 4,6 га, який мали Шувалови. Кожне дерево буде пронумероване, визначено його вік. По кожному дереву буде ухвалюватися рішення – або обрізати, або кронувати.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.