У Києві перейменували 12 вулиць і дали назви 4 новим об’єктам топоніміки

Більше у Києві немає однієї з Московських вулиць, а також Кузнєцова, Молодогвардійської та інших. Вони перейменовані на честь діячів та діячок УНР, українських поетів та письменників, князів та козаків

Київрада підтримала рішення про встановлення назв безіменним топонімічним об'єктам та перейменування вулиць. Зокрема, перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці. Про це повідомили у Департаменті суспільних комунікацій КМДА.

 

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці "Е-місто" "Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів", де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту.

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);

– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);

– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);

– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом'янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам'яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);

– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);

– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).

– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);

– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з'явилися:

  • площа Відрадна у Солом'янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);
  • сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);
  • вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК "Новопечерські Липки" у Печерському районі);
  • Кловська площа, розташована біля станції метро "Кловська" у Печерському районі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.