У Києві перейменували 12 вулиць і дали назви 4 новим об’єктам топоніміки

Більше у Києві немає однієї з Московських вулиць, а також Кузнєцова, Молодогвардійської та інших. Вони перейменовані на честь діячів та діячок УНР, українських поетів та письменників, князів та козаків

Київрада підтримала рішення про встановлення назв безіменним топонімічним об'єктам та перейменування вулиць. Зокрема, перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці. Про це повідомили у Департаменті суспільних комунікацій КМДА.

 

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці "Е-місто" "Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів", де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту.

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);

– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);

– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);

– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом'янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам'яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);

– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);

– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).

– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);

– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з'явилися:

  • площа Відрадна у Солом'янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);
  • сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);
  • вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК "Новопечерські Липки" у Печерському районі);
  • Кловська площа, розташована біля станції метро "Кловська" у Печерському районі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.