У Краматорську відкрили пам'ятник школяру Степанові Чубенку

Улітку 2014-го хлопця тиждень піддавали тортурам, а потім розстріляли п'ятьма пострілами в потилицю

У Краматорську на Донеччині встановили пам'ятник вбитому 16-річному патріоту, гравцю місцевого футбольного клубу "Авангард" Степанові Чубенку. 

Про це повідомляє пресслужба Краматорської міськради.

 

Над проєктом пам'ятника працював краматорський скульптор Ігор Нестеренко. Степана Чубенка зобразили у повний зріст з м'ячем у руках, у динамічному русі. На хлопцеві – форму команди з емблемою краматорського футбольного клубу "Авангард", за юнацьку збірну якого він грав. На згадку про героя керівництво клубу вирішило назавжди закріпили за ним перший номер. 

Відкрити пам'ятник запросили краматорського міського голову Олександра Гончаренка та маму загиблого школяра Сталіну Чубенко.

"Вшанування тих, хто віддав своє життя за Україну – важлива подія для нашого міста, ми завжди будемо пам'ятати всіх полеглих героїв. Я глибоко співчуваю рідним і близьким. Складно уявити, через що ви пройшли. Так не мало бути. Ми не повинні були тут зібратися на відкритті пам'ятника 16-річному хлопцю, що загинув на українській землі через жовто-блакитну стрічку... Я впевнений, що цей пам'ятник стане місцем, яке відвідає багато людей, і всі вони дізнаються про цього назавжди молодого хлопця з Краматорська. Бо поки жива пам'ять про людину – жива і вона", – заявив міський голова Олександр Гончаренко.

Також на честь загиблого героя вже встановили меморіальну дошку у ЗОШ №12, в якій він навчався і яка тепер носить його ім'я, та пам'ятну дошку біля входу на стадіон "Авангард". З 2015 року щорічно у Краматорську проводиться футбольний турнір пам'яті Степана Чубенка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.