На пам'ятках архітектури в Запоріжжі встановлюють охоронні дошки

У Запоріжжі на пам'ятках архітектури в історичних частинах міста встановлюють охоронні дошки. Наразі роботи проводяться у “Старому Олександрівську”

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Охоронні дошки для пам'яток архітектури та містобудування ми зробили у рамках програми "Збереження пам'яток культурної спадщини на 2021–2023 рік". Їх уже встановили в історичному ареалі "Соціалістичне Запоріжжя" та розпочали роботу у "Старому Олександрівську".

Втішно, що кількість справді гідних об'єктів у нашій старій частині міста (довоєнній та повоєнній) збільшується. Все більше з'являється об'єктів, які набули статусу пам'ятки архітектури", - розповів начальник відділу культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.

За його словами, якщо ще у 2008 році на всій території області було 14 пам'яток архітектури, то зараз їх уже 76, і це лише в обласному центрі. Втім, зараз, на жаль, не йдеться про реставрацію пам'яток. Завдання №1 - познайомити містян та гостей з історією Запоріжжя.

"Сподіваємося, що найближчими роками нам вдасться розробити локальні зони охорони на ці об'єкти", - додав Кисліцин.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.