У селах на півдні України позбулись кількох радянських назв вулиць

Немає більше у селі Донцове назв вулиць на честь діючої депутатки Держдуми Росії Терешкової, а у Дем'янівці - імені україножера Бєлінського

Про це повідомляє видання Новий день.

 

В Нижньосірогозькій громаді громаді Генічеського району перейменували 4 вулиці. 

Нові назви отримали вул. Пархоменка в селі Змагання — Центральна, вул. Дем'яна Бідного в с. Верхні Торгаї — Північна, вул. Терешкової в с. Донцове — Українська, вул. Белінського в с. Дем'янівка — Степова. Всі ці вулиці перейменовані за вимогою Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

"Попередньо з жителями цих вулиць проводились громадські обговорення, на підставі яких обрані нові назви", — йдеться в повідомленні селищної ради.

11 січня рішення про перейменування вулиць прийняли й на сесії Верхньорогачицької селищної ради Каховського району. Це стосувалось вул. Щорса (нова назва — Виноградна), вул. Чкалова (Миру), вул. Кірова (Молодіжна) в селі Ушкалка, пров. Колгоспний (Садовий) в с. Бабине і вул. Радянська (Українська) в Нижньому Рогачику. 

— Всі ці вулиці колишня Ушкальська сільська рада перейменувала своїм рішенням ще в 2016 році. Однак саму процедуру перейменування вона чомусь так і не довела до кінця, тож нові назви не потрапили до державних реєстрів. Тепер ми завершуємо цей процес. Крім того, ми перейменували відповідно до вимог українського правопису вул. Резниченко на вул. Резніченко в Ушкалці, — прокоментувала голова Верхньорогачицької громади Світлана Коротун.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.