АНОНС: круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти»

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вже в пꞌятнадцятий раз відбудеться круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». За ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з Goethe-Institut в Україні міжнародні експертки та експерти презентують та обговорюють актуальні теми та нові імпульси

27 січня о 10 годині відбудеться відбудеться круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

В цьому році в центрі уваги будуть аспекти культури пам'яті, передусім 80 роковин від початку Голокосту.

 

В офіційному відкритті заходу вшанування памꞌяті у приміщенні Goethe-Institut в Україні братимуть участь представниці і представники посольств Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, а також директор Українського інституту національної памꞌяті і директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкриття пройде в режимі онлайн; презентації і дискусії можна буде відслідковувати у соціальних мережах на наших каналах. Дискусія між референтами освітньої панелі та панелі культури памꞌяті відбуватиметься у студії в Goethe-Institut в Україні, що прилаштована для онлайн-трансляції. Результати наукових досліджень будуть представлені онлайн.

Ініціаторки та ініціатори особливо іноваційних та цікавих форматів культури памꞌяті, серед яких концепція проєкту PastFutureArt щодо вшанування памꞌяті жертв Шоа в Одесі, а також музично-театрального проєкт "Songs for Babyn Yar", що відбувся 7. грудня 2021 року в Києві, представлятимуть свої проєкти у форматі онлайн-презентацій і відповідатимуть на запитання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.