У Києві презентували айдентику до 300-річчя Сковороди

У Києві представили офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди», підготовлену до 300-річчя від дня народження визначного українського філософа та письменника

Презентація відбулася в Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Айдентику національного проєкту "Світ Сковороди" розробив переможець мистецького конкурсу МКІП - комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем.

Більше про брендбук проєкту можна дізнатися на сайті МКІП та Держмистецтв, де він доступний для використання державними і приватними ініціативами, що присвячені 300-річчю філософа.

Про 300-денну кампанію до дня народження філософа розповіла також директор консалтингової групи компанії One Philosophy Юлія Гуменяк.

"Ми сьогодні презентуємо проєкт, який став переможцем конкурсу ідей. Проєкт, який стартує зі сторінки в Інстаграмі, де діджиталізований Сковорода буде 300 днів спілкуватися з українцями. Спілкуватися він буде в ролі ментора, наставника, друга, адже його філософія по суті залишається такою ж актуальною, як і у 18 сторіччі. В час, коли наша свобода вкотре під загрозою, нам здається, що такий проєкт знайде особливий відгук в серцях українців, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто з цією самоідентифікацією, до якої закликає Сковорода, і знайти перш за все внутрішню свободу, яка дасть нам сили, дасть нам стійкість до будь-яких викликів", - розповіла Гуменяк.

З наступного тижня запрацює онлайн платформа www.skovoroda.today, яка матиме вигляд чату зі Сковородою, де кожен користувач матиме змогу поставити йому питання та отримати відповідь.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.