У Галереї мистецтв Кам’янця-Подільського з’явився 3D-тур

У Галереї мистецтв, що є відділом Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, з’явився 3D-тур

Про це заповідник повідомляє Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.   

 

"Запрошуємо на ще один віртуальний тур залами музею. Завітайте у Галерею мистецтв: іконопис XVIII-XIX ст., західноєвропейське мистецтво XVII-XIX ст., зброя ХІІІ-ХІХ ст., меблі, посуд, скульптури, гобелени, рідкісні музичні інструменти", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що музей взяв участь в програмі Google "Панорами інтер'єрів" та замовив створення 3D-туру для Галереї мистецтв. Тур складається із двох частин, завдяки чому можна оглянути перший та другий поверхи будівлі.

Галерея мистецтв розташована у будівлі XVIII ст. та складається із 12 залів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.