«Звіти для Шухевича»: у мережі опублікували документи віднайденого архіву УПА

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху виклав першу частину оцифрованих документів з архіву повстанців

Папери знайшли у молочному бідоні та металевій скриньці на Івано-Франківщині. Історики говорять про те, що чимало документів з архіву призначалися головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

 

"Нам вдалося встановити номер підпільної пошти "612". Цей номер належав Головному командиру УПА, а також Голові Бюро Проводу ОУН — Роману Шухевичу. Найбільше конвертів із матеріалами з цього архіву адресувалися саме на цей номер.

Враховуючи, що в архіві є різні документи, як хроніки сотень УПА, звіти із теренів, описи боїв тощо, а також, що ці матеріали находили із різних територій, — Львівщина, Тернопільщина, Станіславівщина, Закерзоння.

Ми припускаємо, що цей архів комплектувався для використання  Проводом ОУН, а так як в цей час на території Рогатинщини перебував Роман Шухевич, то й матеріали надходили на його адресу", — пояснює Руслан Забілий, к.і.н., генеральний директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" і член вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з понад 30-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли:

  • відомості про сотні "Гайдамаки" та "Орли";

  • хроніки сотень "Чорноморці", "Бурлаки", "Рубачі";

  • звіти відділів УПА воєнних округ "Буг" та "Говерля";

  • дані про власні та ворожі втрати в людях і майні від переходу фронту;

  • "Два етапи УПА (Спроба огляду повстання і дій УПА в період німецької окупації)", тощо.

Архів віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-Франківщині у 2019 році. Важливим елементом цього архіву є хроніки сотень "Сірі Вовки" та "Бурлаки" із воєнної округи "Лисоня". Документи не публікувалися раніше і вперше стануть доступними для всіх зацікавлених після майже 80-ти років із дня їхнього створення.

Збірка містить відомості про формування декількох сотень УПА, вишкільні табори, побут, рейди та інші події з їхнього життя. Наприклад, в одній з хронік мова йде про проповідь для воїнів та спільну вечерю зі священиками, святкування Зелених свят, організацію при сотні курсів санітарів та мінерів. Окрім цього хроніки доповнені поезіями, що присвячені сотні, описи свят супроводжуються детальними згадками про традиції, пісні, тощо.

Серед документів колекції — інформація про підвищення у ступенях та нагородження Хрестами бойової заслуги вояків УПА з переліком їхніх псевдо.

Також архів містить заклик до селян Прикарпаття саботувати хлібозаготівельну кампанію більшовицької влади: "Не дозвольте, щоб на Вашій праці росла сталінська імперія, новітня тюрма народів… Ні зерна сталінській клітці з нового врожаю Зривайте пляни "державних" хлібозаготівель… Геть нелюдський грабунок хліба з українського села!".

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті понад 32,5 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.