1 листопада 1918

1 листопада 1918: Кров

Події в Галичині пішли прискореним темпом. Полилась кров, зайшли бої... Тепер треба тільки побажати, щоби справа дійшла до кінця з найменшим числом жертв.

Події в Галичині пішли таким прискореним темпом, який може бути навдивовину навіть для нашого взагалі гарячкового часу.

Поллялась кров, зайшли бої... Напастницька тактика польських анексіонистів дала таки свої плоди. І от маємо вже те, що вона насівала...

Для Галичини східньої, залюдненої українським народом, справа самостійного порядкування у себе дома власними ділами — то справді питання життя чи смерти.

Століттями проводять українці за це боротьбу і от напередодні здійснення їхніх надій — падає кордон між Галичиною та Польщею.

Погроза цілого життя готова зробитись фактом. І люде схопились за зброю. Полилася кров.

Важко говорити спокійно перед лицем таких подій, особливо маючи на увазі ту систематичну провокацію, яка здавна йшла з польських кругів, а останніми днями набрала гомеричного масштабу.

Кликати тепер до тихомирного розмежування — пізно вже. Сталось те, що мусіло статися, коли виходять і запановують над усим непогамовані заборчі апетити.

І тепер треба тільки побажати, щоб справедливе діло неминучої самооборони дійшло до щасливого кіпця і з найменшим числом жертв.

Нова рада. — 1918. — 6 листопада (24 жовтня).

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..