1 листопада 1918

1 листопада 1918: Кров

Події в Галичині пішли прискореним темпом. Полилась кров, зайшли бої... Тепер треба тільки побажати, щоби справа дійшла до кінця з найменшим числом жертв.

Події в Галичині пішли таким прискореним темпом, який може бути навдивовину навіть для нашого взагалі гарячкового часу.

Поллялась кров, зайшли бої... Напастницька тактика польських анексіонистів дала таки свої плоди. І от маємо вже те, що вона насівала...

Для Галичини східньої, залюдненої українським народом, справа самостійного порядкування у себе дома власними ділами — то справді питання життя чи смерти.

Століттями проводять українці за це боротьбу і от напередодні здійснення їхніх надій — падає кордон між Галичиною та Польщею.

Погроза цілого життя готова зробитись фактом. І люде схопились за зброю. Полилася кров.

Важко говорити спокійно перед лицем таких подій, особливо маючи на увазі ту систематичну провокацію, яка здавна йшла з польських кругів, а останніми днями набрала гомеричного масштабу.

Кликати тепер до тихомирного розмежування — пізно вже. Сталось те, що мусіло статися, коли виходять і запановують над усим непогамовані заборчі апетити.

І тепер треба тільки побажати, щоб справедливе діло неминучої самооборони дійшло до щасливого кіпця і з найменшим числом жертв.

Нова рада. — 1918. — 6 листопада (24 жовтня).

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.