20 листопада 1917

20 листопада 1917: Українська республіка

Українська Республіка вимагає вищої активності, вищої ініціативи, самотворчості. Вона не видержить чужої опіки. Чужа опіка не видержить її. Українська Республіка – це свій порядок, своя робота, свої права і обовʼязки. І вона вимагає від нас напруженої роботи.

З часу і бурі народилася вона.

Не могла далі думка наша літати над хаосом і квиліти в темноті. Вона мусила в своїй прозорливости побачити вищий зміст хаосу і перетворити його в новий образ.

І перетворила. Знайшла це вище слово і сказала: хай буде світ! І став світ, що ми називаємо: Українська Республіка.

Великий народ по велінню свого організаційного інстинкту утворював елементи Республіки давно.

Він оселив велику територію компактно, щільно і вріс в свою рідну землю глибоко.

Він утворив свою мову, свою пісню, свої звичаї, свій добробут – словом, свою культуру.

Він, зрештою, став кристалізувати свою силу в образі війська: почав складати, всупереч усяким перепонам, полки, дівізії, корпуси.

Він утворив собі силу і на морі – флот.

Він знесилювався в цій організаційно-творчій роботі, він віддавав усі сили, але мусив родити і родив усі елементи своєї державности.

І коли думка народу оглянулася з задоволенням навкруги, вона сказала: все вже готове.

І сказала останнє слово: Українська Республіка.

Так завершився будівничий процес, так утворився останній сінтез будівництва державности українського народу.

Тепер мусить початись – і вона вже почалась – велика декораційна робота: треба причепурити стіни з окола й середини, облаштувати, приладити знаряддя і потім вийти на щоденну роботу: збільшувати свої продукційні сили, збільшувати!

Бо вона – Українська Республіка – вимагає вищої активности, вищої ініціативи, самотворчости. Вона не видержить чужої опіки. Чужа опіка не видержить її.

Це непримиренні суперечности.

Українська Республіка – це свій порядок, своя робота, свої права і обовʼязки. І вона вимагає від нас напруженої роботи: ми її приказу мусимо скоритись, бо вона з хаосу дає новий світ.

Народня воля, 1917, № 160, 14 листопада

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.