9 червня 1917

27 травня 1917: Зелені Свята в Севастополi

Адмірал Колчак сказав, що міцний дух справжньої української демократії — це скаля, об яку розіб'ються наші вороги, і бачить зорю нового життя і вільного народу українського.

27 травня (9 червня за нвоим стилем - ред.) відбулися у нашому місті Українські Зелені Свята. Великий незабутній день — день перших вільних укр. свят!

Хороша година - сонечко геть підбилося і так приязно сяє, — наче радіє зо всіма, хто так весело дивиться сьогодня на світ ясний. У нас на Вкраїні, здається, нема найкращіх свят — як зелені свята — квітки, клечання, і знов квітки...

В нашому м. Севастополі сьогодня відбулася маніфестація українських организацій.

Подивіться на цих козаків які сидять на конях, в червоних запорожських жупанах, в дорогих кунтушах та з шаблями і пистолями, з прапорами; на одному з них таке гасло Наше військо — наша сила, а на малюнкові Козак Мамай.

По вулиці дівчата, парубки, діти, громадяне в народньому українському вбранню, багато військових, флотських ідуть з прапорами, — більш як 50...

З ріжними гаслами: от: Хай живе вільна Україна, Хто матір забуває — того Бог карає, Вільне жіноцтво—вільній Україні, У. С. Р. Земля і воля, борітеся—поборете, а от чудовий npaпор дредноута Вільна Росія (бувша Катерина) з таким малюнком: зверху дівчина підняла високо руку й держить вінок над хатою, — а внизу пароплав — Вільна Росія — з таким написом: Веселіє наша мати, що сини її у морі добувають волі".

Українська демонстрація у Севастополі 10 травня 1917 року
Українська демонстрація у Севастополі 10 травня 1917 року
Дороговказ, 1969, Ч. 24, С.9.

Маніфестація разтягалася після панахиди по Т. Г. Шевченкові, яку правив на українській мові пан-отець Станкевич, співав хор Укр. Чорноморської Громади.

На маніфестацію прибули вищі преставники флота, порта, гарнизона та кріпости.

Командуючий флотом Чорного Моря адмирал Колчак сказав яскраву промову, в якій нагадав історію боротьби славного козачества за кращу долю своєї країни, дуже радіє за свято — свято воскресення і відродження України; він певен що міцний дух справжньої української демократії — це скаля, об яку розіб'ються наші вороги, і бачить зорю нового життя і вільного народу українського.

Щиро вітає українство і бажає великого розвою вільній невмирущій Україні. Вся громада відповідала адмиралу криками Слава, хор заспівав і маніфестація з музикою пішла по городу.

По дорозі вітали її Центральний виконавчий комітет, Селянська спілка, жителі з балконів, Чорноморська Укр. Громада.

Голова Ч. У. Гр. п. Лащенко звернувсь до маніфестантів з промовою: Був день. Дзвонили дзвони, ревли гармати по Україні і так як і зараз йшов ти, народе український, і як море червоне — йшло твоє військо з корогвами.

Це було тоді, як Україна обстоюючи права свого народу, боролася з Польщею.

І от зараз знову йдемо ми з корогвами, але йдемо поруч із братами і дружніми нам демократичними народами виборювати не тільки своє щастя й волю, а щастя й волю усіх народів Європи.

Настав той суд, який прорікав наш великий поет.

Незабутній наш Кобзарю! По своєму великому пророчому слову кидай і лани і гори і линь до самого Бога молитися, щоб б буря минула і серед братніх народів світа зацвіла щастям і волею, засяла славою наша вільна земля.

З гуками Слава була відповідь більш як 20 тисяч українців. Маніфестація пішла далі на Історичний Бульвар, де розпочалася Народня гулянка.

На свято прибули представники од Таврійських укр. організацій, і між ними од Симферопольськ. військового клубу д. Титаренко та ннші.

Нова рада, 1917, № 55, 4 (17) червня, С. 4.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.