Зовнішня розвідка оприлюднила документи про вбивцю Бандери і боротьбу з еміграцією

Служба зовнішньої розвідки України почала оцифровку фондів свого архіву. Уже доступні онлайн документи про вербування вбивці С. Бандери Богдана Сташинського, стеження за С. Петлюрою, роботу спецслужб в середовищі української еміграції тощо.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

Так, зокрема СЗРУ розсекретила, оцифрувала і оприлюднила архівні матеріали про агента КГБ Богдана Сташинського, який вбив провідників ОУН Степана Бандеру та Льва Ребета.

Сім томів справи про вербування агента, здійснення ним провокацій проти оунівського підпілля на території Західної України та підготовку до терористичних актів проти лідерів українських емігрантських організацій нині доступні он-лайн.

Анкета Богдана Сташинського - агента МГБ-КГБ "Олега"

Також розвідка розсекретила архівні матеріали про спробу органів держбезпеки Радянського Союзу в період 1933-1936 рр. завербувати одного з керівників розвідки Української Народної Республіки Василя Недайкашу. 

Ці матеріали свідчать про неодноразові спроби агентів ОГПУ встановлювати контакти з Василем Недайкашею під час його мешкання у Франції, залучати його до співпраці, спонукати до розкриття ним розвідувальної мережі уряду УНР в екзилі на території Радянської України і до сприяння у спробах завербувати керівника спецслужби УНР в екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.

Крім цього, також доступні й інші матеріали:

  • Українська еміграція 20-30-х років минулого сторіччя в архівних документах розвідки;
  • Діяльність української політичної еміграції у міжвоєнний період 1920-1930-х років у документах органів державної безпеки СРСР;
  • Розсекречені документи стосовно Симона Петлюри.

Переглянути архів розсекречених та оцифрованих документів Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.