На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки

За рішенням виконкому Львівської міської ради на військовому меморіалі «Марсове поле» розпочали демонтаж радянської зірки, проти якого ревно виступала Російська Федерація.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив громадський діяч, представник руху "Суспільство майбутнього" Антон Петрівський.

 

"Ініціатива по демонтажу цієї радянської зірки була перманентною ще з початку незалежності України. Але воно носило абсолютно не системний характер і вона відповідно не мала свого логічного продовження.

Ми на початку року почали ініціювати демонтаж спочатку в медійному полі, потім в квітні написали звернення в міську раду і нам відповіли з управління охорони історичного середовища про те, що даний об'єкт буде за рішенням виконкому йти під демонтаж. І ось виконком 8 жовтня прийняв таке рішення, яке сьогодні виконується", - розповів Петрівський.

Російська Федерація кілька разів зверталася до України, щоб не демонтували зірку на Марсовому полі і навіть звинувачувала владу Львова у знищенні меморіалів Другої світової війни.

"На щастя в даному випадку міська рада відреагувала адекватно і не взяла до уваги зауваження і звернення РФ. Це їх символіка і ознака їх присутності у Львові.

І коли відбувається демонтаж таких речей це фактично відбувається процес не лише декомунізації, а й дерусифікації, адже вони себе вважають спадкоємцями Радянського Союзу і привласнюють собі перемогу у Другій світовій війні. І коли ми демонтуємо це, - то позбуваємося маркерів Москви на нашій території, що для них є дуже болючим", - додав Петрівський.


Нагадуємо, що Львівська міська рада ухвалила облаштувати Личаківське військове кладовище і демонтувати радянську зірку з військового меморіалу "Марсове поле". Таке рішення прийняли 8 жовтня на засіданні виконавчого комітету. Металевий орден з написом "Вітчизняна війна", який встановили в 70-х роках минулого століття, планують передати в експозицію музею "Територія Терору".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.