Під Львовом знищили пам'ятник енкаведистам, які боролися з українським підпіллям

Біля Львова, у селі Зубра, знищили пам'ятник “односельчанам, полеглим за свободу і незалежність радянської вітчизни у 1941-1948 роках”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Від пам'ятника відкололась верхня частина – голова зображеного на монументі солдата.

Представник руху "Суспільство майбутнього", учасник російсько-української війни Антон Петрівський повідомив, що про руйнування монумента активісти дізнались випадково – проїжджали повз нього, побачили вже наслідки.

"На пам'ятнику було написано: "борцям з фашистами у 1948 році". А по факту вони боролися з українським визвольним рухом", – підкреслив Петрівський.

Він додав, що активісти неодноразово зверталися до місцевої влади з пропозицією знести цей монумент. Але всі звернення залишилися без розгляду. Тож, вочевидь, у когось таки не витримали нерви.

Водночас, за словами Петрівського, він та його побратими формують деталізовану карту пам'ятників окупантам, які все ще стоять у Львівській області.

"Їх є дуже багато. Обчислюються десятками. Думаю, через місяць ми матимемо таку карту", – каже Антон Петрівський.

Після того, як всі такі пам'ятники порахують, активісти будуть вимагати від місцевої влади їх демонтувати.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.