Спецпроект

1504: статуя Давида Мікеланджело зайняла місце, передбачене першим проектом

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Скульптура Давида роботи Мікеланджело спершу мала бути однією з дванадцяти в ряду вітхозавітних персонажів, які б оточували кафедральний собору у Флоренції. Однак робота 26-річного скульптора була визнана шедевром і викликала суперечки між провідними флорентійськими митцями того часу.

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Давид, зосереджений перед вирішальною сутичкою з Голіафом, став символом боротьби флорентійських громадян проти тиранії. Водночас з цієї скульптури, напевно, зроблено зліпків найбільше від інших витворів мистецтва.

Напередодні Міжнародного тижня культурної і природньої спадщини "Флоренція 2010" місто вирішило встановити точні фібергласові копії шедевру в тих місцях, за які йшла суперечка в 1504 році, коли Мікеланджело завершив роботу.

Одне з цих місць - кафедральний собор. Встановлення копії і реакцію гостей міста і показує це відео.

Оригінальна статуя з 1873 року стоїть у флорентійській Академії мистецтв.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.