Спецпроект

1504: статуя Давида Мікеланджело зайняла місце, передбачене першим проектом

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Скульптура Давида роботи Мікеланджело спершу мала бути однією з дванадцяти в ряду вітхозавітних персонажів, які б оточували кафедральний собору у Флоренції. Однак робота 26-річного скульптора була визнана шедевром і викликала суперечки між провідними флорентійськими митцями того часу.

Ботічеллі виступав за те, щоб Давид стояв на соборі, а Леонардо да Вінчі, наголошуючи на громадському значенні скульптури, пропонував перенести її до міської ради. Зрештою, зробили останнє.

Давид, зосереджений перед вирішальною сутичкою з Голіафом, став символом боротьби флорентійських громадян проти тиранії. Водночас з цієї скульптури, напевно, зроблено зліпків найбільше від інших витворів мистецтва.

Напередодні Міжнародного тижня культурної і природньої спадщини "Флоренція 2010" місто вирішило встановити точні фібергласові копії шедевру в тих місцях, за які йшла суперечка в 1504 році, коли Мікеланджело завершив роботу.

Одне з цих місць - кафедральний собор. Встановлення копії і реакцію гостей міста і показує це відео.

Оригінальна статуя з 1873 року стоїть у флорентійській Академії мистецтв.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей