1992: останній президент УНР передає Кравчуку клейноди

Це відео показує, як президент Української Народної республіки у вигнанні Микола Плав'юк складає повноваження перед президентом України Леонідом Кравчуком. Так закінчився 70-річний конфлікт УНР і УРСР.

22 серпня 1992 року президент Української Народної республіки в екзилі (у вигнанні) Микола Плав'юк урочисто, у присутності президента, голови Верховної Ради і прем'єр-міністра України склав повноваження Державного Центру (ДЦ) УНР і проголосив молоду державу правонаступницею УНР.

Цей момент і показаний у цьому уривку з документального фільму "Повернута самостійність".

Складаючи повноваження, уряд УНР у вигнанні виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 року, яка була підписана головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.

ДЦ УНР - представництво Української народної республіки на еміграції з кінця 1919 року, коли в Україні почала встновлюватися більшовицька влада. В союзі з Пілсудським УНР ненадовго повернулася до Києва, але вже з 1920 року остаточно опинилася у вигнанні.

Останній президент в екзилі передав першому незалежному президенту клейноди УНР і грамоту про правонаступництво. При цьому Українська Народна республіка відмовлялася від територіальних претензій на землі Білорусі, Молдови, Польщі, Росії, Румунії та Словаччини, які колись належали УНР.

Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:

"Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки.

Дано в Києві, 22 серпня 1992 року.

За Державний Центр Української Народньої Республіки в екзилі

Микола Плав'юк
Президент УНР в екзилі,

Іван Самійленко
Голова Уряду УНР в екзилі

Михайло Воскобійник
Голова УНРади"

Знакова деталь: з боку української влади процес координував Іван Тимченко - майбутній перший голова Конституційного суду.

"Цей акт [складення повноважень і проголошення правонаступництва] має нагадати всім, що Україна веде свій родовід, свою політичну, державницьку біографію... від часів Київської Русі, Козацько-Гетьманської держави й Української Народної Республіки, - визнав тоді Леонід Кравчук. - ...І принагідно запевнити, що ми докладемо всіх зусиль, щоб ніколи жодного громадянина не було вигнано за межі України. Місця на нашій землі немає лише нашим ворогам".

З цього випливає цікавий висновок.

У вересні 1991 року Верховна Рада під керівництвом Кравчука прийняла Закон про правонаступництво, згідно з яким Україна проголошувала себе наступницею Української РСР. Тож фактична передача повноважень уряду УНР першому президенту незалежної України означала також закінчення протистояння урядів УНР та УРСР, яке тривало з 1920-их років.

Незалежна Україна примирила обидві сторони історичного конфлікту.

До скликаного в 1947 році урядом УНР в екзилі передпарламенту - Української національної ради - входили представники багатьох партій, в тому числі обидва крила ОУН. Це дозволяє припустити, що складення Плав'юком повноважень закінчує і збройне протистояння 1940-50-их.

Але це питання для глибшого дослідження, яким ми обов'язково займемося.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.